JuJik

Відрядження…

Ненавиджу відрядження. Цього тижня в мене було їх два.. Пощастило, що хоть люди та теми нормальні попались…

Так бісить коли говорять “до обіду повернешся”, хоча всі знають що як мінімум о  20-00 буду тільки на офісі…

Що таке відрядження?

Це, передусім, дорога… Довга дорога в якийсь населений пункт чи якесь поле, де відбуваються абсолютно не цікаві для тебе події…Протягом шляху доводиться вислуховувати, як люди в захваті розповідають про свої досягнення, про те, що зараз зніматиму… а в голові лише одні думки про те як це все дістало… про зіпсований вечір.. про те, що потрібно знайти нормальну роботу.. про мізерну зарплатню.. про керівництво, яке попередило про поїздку в останній момент..

Перший рік на ТБ я дивувався, як журналісти з десятилітнім досвідом знають, де яке село знаходиться, як туди проїхати… І хто там головний…  Після майже 2,5 років роботи, я знаю що найкраща кухня в “гостинному домі ВЕТ”, що в “Дикому меді” є більярд в подвалі, що в Славуті є пиво в старих радянських плашках… Що городоцький р-н зовсім не цікавий в плані політики…Що з посвідченням журналіста скандального каналу в Полонному можна викликати голову р-ну з засідання, а потім безкаранно, в прямому сенсі цього слова, витягнути прокурора району з машини та заставити його говорити… а десь менше ніж через місяць пити з ними вино на якомусь фуршеті та бажати здоров’я та процвітання =)…. А між цими подіями дорога… та дороговкази… “Староконстянтинів 35″…. “Хмельницький 76″.. “Київ 112″..  “Полонне 12″…  дорога.. заправки.. кавові автомати.. світанок та захід сонця через автомобільне скло… смски з вибаченнями за зіпсутий вечір, за те, що не зміг прийти.. і знову дороговкази.. дорожня розмітка.. заправки.. і так все по колу..